Унікальна аномалія

Зібрався було поритися в талмудах, аби знайти ще один такий же ганебний матч «Динамо», який стався з командою у Житомирі, але дуже скоро відмовився від такої затії. Ніколи та ні в чому не можна бути абсолютно впевненим, тільки в даному випадку якщо й існує похибка, вона мікроскопічна.

На поліську трагедію динамівські керівники відреагували миттєво. Як і у святому Єрусалимі, у Києві завжди знайдеться свій «цап-відбувайло». Ігоря Костюка, який протягом десяти місяців свого правління висів то на ниточці, то на волосині, було звільнено. Класичний адміністративний «голассо». Досі нічого кращого у футболі не вигадали.

Багато розповідати про матч у Житомирі – знущатися з «Динамо». Але також захоплюватись «Поліссям». І ті, й інші заслужили і те, й це. Взагалі, подія настільки неординарна, що затьмарила не тільки супергол кам’янського іспанця Умберто Рохаса, довгоочікуване щастя «Оболоні» та «Кудрівки», п’яті поспіль перемоги «Шахтаря» та «Харкова», а й навіть старовинну історію про «фанеру над Мюнхеном» (професіонали розуміють, про що йдеться). Окремо – питання на мільйон доларів: що ж таки сталося на очах братів Суркісів, а також Геннадія Буткевича та Олександра Усика.

Перше, що спадає на думку, це тактична безграмотність «Динамо» та феноменальний характер «вовків», які вдесятьох пішли в атаку. Цікаво, що тут нічого нового: рівно три роки тому житомирці вже били динамівців у меншості (3:2). Але 57-а хвилина це вам не 5-та. Унікальний прецедент, аналогів якому немає у вітчизняній історії. Після такого жахливого фіаско у відставку мають йти не лише тренери, а й президенти разом із футболістами.

Загальна оцінка впирається у психологію: раннє вилучення Олега Кудрика та відносно швидка реалізація Тарасом Михавком «зайвого», зіграли з «Динамо» злий жарт. Кияни підсвідомо вирішили, що справу зроблено, втратили концентрацію та щільність в обороні. Цю версію у своєму прощальному коментарі озвучив і Костюк.

Виглядає як бездоганне алібі та навіть прихований комплімент нещодавньому гегемону. Ну, всяке буває, це футбол. Нас грамотно відводять не тільки від житомирської аномалії, а й четвертого місця «Динамо» у минулому чемпіонаті та літнього провалу у третьосортній Лізі конференцій. Замість того, щоб обговорювати системну кризу гранда, фокус зміщують на локальні меми. Крах більшості висвітлюється зовсім не з того боку. Як там у низькопробних серіалах? «Ми його втрачаємо».

Особлива стаття – Ігор Краснопір. Форвард «Полісся» зовсім не перший, хто у чемпіонаті України забив «Динамо» три м’ячі. 1998-го це зробив хавбек «Таврії» Олексій Осипов (3:3), 2020-го – нападник «Дніпра-1» Владислав Супряга (3:1), у квітні цього року вінгер «Кривбасу» Глейкер Мендоза так взагалі відстрілявся покером (5:6). Але ж ніхто з них не демонстрував «фокуси» у меншості!

Для «Полісся» та Краснопіра зокрема ця шалена перемога може стати свого роду трампліном у золоте майбутнє. Адже саме таке завдання поставив Буткевич.